Польща

Польща як країна виникла в першій половині 1 тисячоліттявнаслідок консолідації західнослов'янських племен і племінних союзів межиріччя Вісли й Одри, яких нараховувалось на польських землях понад 50. Об'єднання здійснило племінне князівство полян з центром у м. Гнєзно у другій пол. 9 ст. — першій половині 10 ст., за правління князівської династії П'ястів.
Першим достовірним князем Польської держави був Мешко I(960–992) з дому П'ястів. За нього держава, дістала назву Польща, а її населення (дещо згодом) — збірну назву «поляки». Уперше загальна назва народу трапляється в документах поч. 11 ст., а остаточно утверджується в 13 — 15 ст., хоча ще протягом тривалого часу зберігався поділ на мовно-діалектні й етнографічні регіони. У джерелах трапляється також назва «ляхи», «лєхіти», що походить від східнослов'янської назви польських племен.